Комітет з питань промислової політики та підприємництва одноголосно підтримав за основу законопроект №6671, що усуває один з найбільших інвестбар’єрів в Україні — корупційну та грабіжницьку процедуру приєднання до інженерних мереж. Про це на своїй сторінці у Facebook поінформував голова Комітету Віктор Галасюк.

Як повідомляється, законопроектом передбачається скасування плати за приєднання до інженерних мереж для промислового, житлового та громадського будівництва та запровадження економічно справедливої моделі взаємовідносин між замовниками будівництва інженерних мереж та суб`єктами природних монополій. “Ми запропонували ПРИНЦИПОВО НОВУ МОДЕЛЬ ПРИЄДНАННЯ ДО МЕРЕЖ (електрика, газ, вода, тепло…). Вона запроваджує прозорість технічної документації монополістів, конкурентність підготовки технічних умов, чіткі покрокові процедури та жорсткі санкції за їх порушення, а також найголовніше — обов’язок викупу монополістами на справедливих ринкових умовах інженерних об’єктів, створених для них інвесторами згідно наданих монополістами ТУ», — прокоментував заступник Лідера РПЛ з економічної політики, наголошуючи, що революційна ініціатива внесена на виконання Антикризового плану розвитку економіки.

За словами нардепа, цей законопроект суттєво підвищить реальну інвестиційну привабливість України. «Сьогодні інвестори чотири рази «розплачуються» за свої інвестиції — у вигляді хабарів, «дарування» монополістам збудованої власним коштом інфраструктури, податків державі з цього «дарування», а потім — оплати тарифів з інвестиційною складовою, — зазначив голова Комітету. — Згідно наданої у відповідь на моє депутатське звернення НКРЕКП інформації на розвиток та модернізацією власних електричних мереж електропередавальними організаціями в 2016 році передбачалось 3,9 млрд грн., з яких не використано майже 30% або 1,1 млрд грн. По інших інженерних мережах ситуація аналогічна. Тобто монополісти не використовують навіть ті кошти, які збирають через інвестскладову в тарифі, але продовжують «грабувати» інвесторів і промисловців. Ми це виправимо».

Галасюк наголосив – від нової моделі мають виграти всі: інвестори — через економію капітальних видатків, монополісти — через збільшення обсягів споживання, громади — через інвестиції та податки, держава — через розвиток економіки та фінансову стабільність, а головне усі українці — через нові робочі місця та здешевлення продукції на полицях.

Державний банк розвитку – один з інструментів, що міг би покращити економічну ситуацію в Україні. Японія ж може надати Україні необхідну консультаційну допомогу та супроводити створення інституції. Про це під час організованого Комітетом з питань промислової політики та підприємництваза сприяння Української асоціації Римського клубу парламентського семінару «Японський економічний прорив: уроки для України» заявили японські експерти.

Опубліковано Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва 7 липня 2017 р.

Після Другої світової війни ставка на розбудову інфраструктури та підтримку експорту – в тому числі, через банки державного розвитку, допомогла Японії “постати з руїн” та наростити економічну міць, — зазначив у своєму виступі радник Міністра фінансів Масару Танака. Як наголосив експерт,державні банки розвитку сприяли зміцненню бізнесу вже у нелегкі післявоєнні часи. Без їх участі зараз не було б таких компаній як SONY, адже кредит приватних банків отримати було вкрай важко. Примітно, що фінансування таких інституцій здійснюється через заощадження поштової системи Японії. При цьому, установи не займаються комерційною банківською діяльністю і в цьому полягає найразючіша різниця з Україною. «Найбільша  проблема в тому, що українські державні банки заходять у сферу діяльності приватних. Натомість, на економічному зростанні України ніхто не концентрується», — пояснив пан Танака, заявивши про готовність Японії надати технічну підтримку Україні.

«У Японії діють понад 30 інституцій економічного розвитку — в тому числі, державний банк розвитку, експортно-кредитне агентство, низка спеціальних фондів з підтримки інновацій тощо. Дуже показовим є те, яким чином вони використовують внутрішній ресурс країни для того, щоб розвивати економіку. Це надзвичайно корисний досвід для України — не тільки в частині діяльності інституцій, але й в частині залучення ресурсів. Адже в Японії державний борг перевищує 200% ВВП, але це внутрішній борг, а в Україні — перевищує 80% ВВП, але це переважно зовнішній борг. Тому Японія є фінансово стабільною, а Україна знаходиться під критичною фінансовою залежності ззовні», — зазначив голова парламентського Комітету з промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, пообіцявши офіційно звернутися до Прем’єр-міністра щодо ініціювання отримання технічної допомоги від Японії для реалізації в Україні таких проектів як створення державного банку розвитку та аналогічних інституцій.

Опубліковано Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва 7 липня 2017 р.

Не зважаючи на те, що японська економічна міць у багатьох асоціюється з такою помітною продукцією як автомобілі та побутова техніка, її справжня потужність — у проміжних товарах — тобто у постачанні деталей і матеріалів для пристроїв.  На цьому наголосив професор університету Кобе Гакуін Йошіхіко ОКАБЕ (Yoshihiko OKABE) у своєму виступі «Економіка Японії: історичний огляд та перспективи. Рекомендації Україні». Як повідомив експерт, будучи бідною на природні ресурси, Японія забезпечує світ деталями для найсучасніших пристроїв. За його оцінками, Україна володіє передовими технології та має відносно недорогу робочу силу. «В України є можливості стати економічно потужною державою і піти тим самий шляхом розвитку, що і Японія», — переконаний пан Окабе.

 

В свою чергу, професор та декан факультету економіки Університету Кобе Гакуїн (Японія) Хікарі БАН (Hikari BAN) розповіла про вплив на економіку угод про вільну торгівлю.

Скасування плати за приєднання до інженерних мереж для промислового, житлового та громадського будівництва та запровадження економічно справедливої моделі взаємовідносин між замовниками будівництва інженерних мереж та суб`єктами природних монополій – відповідні новації пропонуються нещодавньо зареєстрованим законопроектом щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. №6671). Про це повідомив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

Як зазначив заступник лідера РПЛ з економічної політики, революційна ініціатива внесена на виконання Антикризового плану розвитку економіки і передбачає усунення одного з найбільших інвестбар’єрів в Україні — корупційної та грабіжницької процедури приєднання до інженерних мереж, з якою стикаються всі інвестори при будівництві в промислових масштабах. «Ми з Олегом Ляшком командою РПЛ та однодумцями запропонували ПРИНЦИПОВО НОВУ МОДЕЛЬ ПРИЄДНАННЯ ДО МЕРЕЖ (електрика, газ, вода, тепло…). Тут і прозорість технічної документації монополістів, і конкурентність підготовки технічних умов, і чіткі покрокові процедури та жорсткі санкції за їх порушення, а також найголовніше — обов’язок викупу монополістами на справедливих ринкових умовах інженерних об’єктів, створених для них інвесторами згідно наданих монополістами ТУ»,  — пояснив В.Галасюк.

За словами нардепа, цей законопроект суттєво підвищить реальну інвестиційну привабливість України, адже зменшить інвествитрати через усунення корупційної складової, непрозорості і бюрократії та надмірних вкладень, штучно нав’язуваних інвесторам монополістами. «Сьогодні інвестори як мінімум тричі «розплачуються» за свої інвестиції — у вигляді хабарів, «дарування» монополістам інфраструктури, податків з нього державі, оплати тарифів з інвестиційною складовою», — переконаний Голова комітету.

Галасюк наголошує, що від нової моделі мають виграти всі: інвестори — через економію капітальних видатків, монополісти — через збільшення обсягів споживання, громади — через інвестиції та податки, держава — через розвиток економіки та фінансову стабільність, а головне усі українці — через нові робочі місця та здешевлення продукції на полицях.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, сьогодні для того, щоб приєднати двоповерхове складське приміщення до електромережі (знаходиться на відстані 150 м від електромереж, потужність підключення 140 кВт), підприємцю в Україні необхідно витрати 281 день, проти 68 днів в Чехії, 63 днів в Туреччині, 52 днів в Швеції чи 30 днів в Сінгапурі.

При цьому вартість такого підключення в Україні за методикою “Doing Business” становитиме 638% від середнього річного доходу на душу населення (% of income per capita), тоді як в Канаді – 126%, Білорусії – 119%, Німеччині – 41%, Південній Кореї – 38%, Чехії – 25%, а в Польщі – 19%.

 

Фіскальна дисципліна, створення робочих місць, спеціалізація країни на конкурентних перевагах, розвиток місцевого самоврядування – цими та іншими рецепти економічного зростання поділився Прем’єр-міністр Румунії (2008-2012) та діючий мер міста Клуж-Напока Еміль БОК (Emil Boc) в рамках парламентського круглого столу «Регіональний розвиток та промислова політика: досвід Румунії», що проходив під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва за сприяння Агенції «Спільні Зусилля» та Української асоціації Римського клубу.

«За рівнем ВВП в реальному вимірі Україна практично у 5 разів відстає від Європи. Цей критичний розрив пояснює і кардинальну різницю у рівні життя, медицини та освіти. В країні зі слабкою економікою не може бути сильної соціальної сфери. Тож слід негайно впроваджувати «Промисловий пакет реформ», та інші заходи, передбачені Антикризовим планом розвитку економіки», — зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва В.Галасюк. За словами заступника Лідера РПЛ з економічної політики, найефективнішим підходом у такій ситуації є створення інструментів промислого і економічного розвитку у поєднанні із забезпеченням умов місцевого самоврядування. «Інвестиції приходять в конкретні міста, села — дуже багато залежить від місцевого самоврядування. Тож слід включати режим, який дозволить вивільнити потенціал нації. Разом з тим, це можливо, коли держава створює на центральному рівні відповідні «правила гри», адже навіть найталановитіший менеджер чи лідер місцевого самоврядування, не маючи інструментів залучення інвестицій та гарантування умов ведення бізнесу — буде беззбройним перед обличчям глобальної конкуренції за інвестиції, таланти і робочі місця»,  — пояснив нардеп.

Опубліковано Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва 6 липня 2017 р.

Доцільність такого підходу в румунському контексті підтвердив і Еміль Бок, прем’єрство якого було надзвичайно ефективним, хоч і припало на часи гострої економічної кризи Румунії. Як зазначив державний діяч, його команді довелося вдатися до жорстких заходів, спрямованих на збереження економічного зростання і збалансованості бюджету. Натомість, позитивним наслідком цього стало швидке економічне відновлення та фінансова стабілізація.В «гарні часи» слід не витрачати всі кошти, а зменшувати дефіцит держбюджету та формувати резерви розвитку для «важких часів», — порадив він.

За словами пана Бока, найкращий спосіб соціального захисту — створення робочих місць: «Зробіть усе можливе для мотивування створення робочих місць, адже працевлаштована людина — це найкраща соціальна гарантія». Одним же з найпотужніших чинників економічного успіху мер назвав визначення конкурентних переваг країни та спеціалізація на них. На його думку, Україна має величезний інноваційний потенціал — може бути лідером інновацій і цифрової економіки, що зменшить розрив з економіками інших розвинутих країн.

Опубліковано Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва 6 липня 2017 р.

 

«Щоб розробити правильну стратегію та зробити країну сильніше — треба обов’язково починати з ідей локального рівня. Місцевий рівень дає потужний поштовх для розвитку», — наголосив пан Бок. «Прозорість, зрозумілість та менше бюрократизму в роботі з інвесторами. Оцифруйте всі документи для бізнесу, щоб підприємці не мали прямого контакту з державними службовцями — це знизить корупційні прояви», — резюмував він.

«Інвестиції локалізуються в конкретних містах — не в державах. Тож велика роль міських голів у створенні умов, щоб гроші йшли саме в те, а не інше місто. Світ — це мережа міст і міські голови конкурують за інвестиції, людей та технології. Задача уряду та парламенту — створити системну модель, в якій кожний міський голова та міська влада знайде своє місце і стане двигуном, що виконуватиме свою роль у розвитку країни в цілому», — зазначив засновник «Школи мерів», голова правління Агенції «Спільні Зусилля», Руслан РОХОВ, наголошуючи, що саме на таких принципах базується діяльність очолюваних ним проектів.

https://www.facebook.com/IndustryCommittee/videos/541844209319110/

Лидер Радикальной партии Олег Ляшко только что зарегистрировал Проект Постановления Верховной Рады Украины №6111 об Обращении Верховной Рады Украины к новой Администрации и Конгрессу Соединенных Штатов Америки по гарантиям безопасности по Будапештскому меморандуму и включению Украины в формат двусторонней безопасности, который имеет все шансы стать исторически важным документом, положив тем самым начало новой эпохи восстановления обороноспособности Украины на международной арене.

Данный Проект позволяет восстановить права Украины, которые были де-юре обеспечены Будапештским меморандумом, а де-факто выброшены на свалку амбиций и узких интересов мировых лидеров.

В начале 1990-х годов, мирная проевропейская Украина, в частности идя на встречу интересам США, отказалась от третьего в мире ядерного арсенала, который был в его собственности, и присоединилась к Договору о нераспространении ядерного оружия как безъядерное государство. Плоды такой недальновидности и доверчивости мы сейчас и пожинаем.

Согласно Будапештского Меморандума о гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия государства-подписанты — Россия, Великобритания и США — взяли на себя обязательства уважать независимость, суверенитет и существующие границы Украины, а также воздерживаться от угрозы силой или ее применения против территориальной целостности или независимости Украины.

На данный же агрессия Российской Федерации по отношению к Украине уже ни у кого не вызывает сомнений, однако каждый глава государства пытается поддерживать исключительно национальные интересы, тем самым игнорируя принципы международного права и создавая прецедент недоверия к международным договорам, как таких, которые носят сугубо декларативный характер.

Установление договорных отношений, диалога и взаимного консенсуса по США — это шаг Украины к обеспечению себя от агрессии и закономерное проявление США последовательности своей политики и стабильности договорных отношений. Украинские парламентарии должны поддержать данное постановление Олега Ляшка единогласно, ведь результаты голосования станут ярким свидетельством настоящей политической позиции народных депутатов.